Другий сезон «Гри долі» — 2006 -й рік.

Ще відлунювали в наших душах і серцях аплодисменти після прем’єри, а команда «Гри долі» вже налаштувалася на наступні серії. Розширили коло авторів. Окрім Наталки Сопіт сценарії стали писати її однокурсниці – Юля Шпачинська і Катя Башкіна (тепер Наземцева), студентка журналістики – Юля Орленко, також наша давня колега Тамара Бойко і відома журналістка Ольга Клейменова. Героїв наступних програм ми не шукали – вони самі стукалися до нашої студії із небуття. Друзі і глядачі стали розповідати історії кохання відомих людей, про які ми не знали.  Роботи було так багато, що режисер Олег Туранський вже не встигав. І довелося підключитися головному продюсеру і режисеру Василю Вітру. Розшили коло локацій за межі  Києва. Про юність Павла Тичини і його перше кохання знімали на Чернігівщині. Там же — про Пантелеймона Куліша. А історію Княгині Ольги вирушили знімати на Житомирщину – у Коростень, в історичне місце, яке називають Купальні Княгині Ольги. До кінця 2005 року ми зняли ще декілька історії – і з цим багажем перекочували у наступний 2006 рік.2006 рік для серіалу «Гра долі» видався на славу. Окрім  5 каналу до нас до доєднався  канал «Культура», заснований кінематографістами студії «Укртелефільм», директором якого став Лесь Зоценко, кінооператор. Разом з «Культурою» ми у 2-му сезоні «Гри долі» зняли немало цікавих історій: про Марко Вовчок, Івана Франка, Михайла Максимовича, Михайла Старицького, Шолома Алейхема, Владислава Городецького, Олександра Купріна, Михаїла Врубеля, Володимира Вернадського, Оксани Петрусенко, Леся Курбаса, Миколу Яковченка та ще кількох персонажів.  А ще три найромантичніші історії кохання Софії Потоцької, Олександри Браницької та Евеліни Ганської – і наша група їздила на зйомки в їхні маєтки до Тульчина та Умані, в Білу Церкву і у Верхівню. А у Києві для нас розкривали двері чудові локації: Київський Оперний театр, Музей Михайла Старицького, Сцена Молодіжного театру і Музей-аптека на Подолі.  Інтер’єри Будинку з Химерами — резиденції Президентів України були справжнім скарбом у нашому проєкті. Тепер про такі локації можна тільки мріяти.  До режисерської групи долучився Василь Образ, а до авторської – Юрій Криворчук.  Той рік був одним із найщасливіших у нашому творчому житті. В кінці року ми знову влаштували прем’єру у Будинку кіно — показали фільм «Невгамовний Пантелеймон». А в центральному кінотеатрі Білої Церкви представили трилогію фільмів про найромантичніші історії кохання польських магнаток — красунь 19-го століття. 

Читайте також: